ТРИВОЖНІ ДЗВІНОЧКИ
розладу харчової поведінки
Самодіагностика
Час заповнення: 5-7 хвилин
ПРОСТИЙ СПОСІБ ЗОРІЄНТУВАТИСЬ,
які у вас взаємини з їжею та тілом і зрозуміти, на що варто звернути увагу
Позначте "Так" у кожному твердженні, із яким ви радше згодні
Опитувальник складається з симптомів, які сигналізують про те, що у вас вже є або починає розвиватися розлад харчової поведінки.

Кожна відповідь ТАК збільшує ймовірність того, що у вашому випадку фахівець діагностує серйозні порушення.

❗️ Навіть якщо ви набрали 1–5 балів, це тривожний дзвіночок, через який варто глибше вивчити тему харчових розладів та пройти розгорнуту діагностику.

❗️❗️ Якщо балів понад 10, рекомендую без зволікань звернутися по професійну допомогу.

Не засмучуйтесь, якщо ви набрали багато балів. Дізнатися про наявність проблемице перший крок до її розвʼязання.

Здебільшого харчову поведінку вдається скоригувати: після психотерапевтичної роботи ви зможете повернути відчуття задоволення від життя, їжі та себе, їсти стільки, скільки хочеться, без сорому дивитись у дзеркало.

НЕ ВІДКЛАДАЙТЕ!

Що раніше ви звернетеся по кваліфіковану допомогу, то менше часу займе повне відновлення.
Я дуже хочу схуднути, тому постійно шукаю дієти, системи «правильного» харчування, рахую калорії/БЖВ для зниження або контролю ваги.
Один із моїх найсильніших страхів — набрати вагу.
Моя вага постійно коливається — схудла, погладшала і так по колу...
Моя самооцінка і ставлення до себе залежать від зовнішнього вигляду, ваги та фізичної форми, в якій я перебуваю.
Я часто зважуюсь, іноді навіть кілька разів на день. Або, навпаки, уникаю зважування, коли відчуваю що погладшала
Вага впливає на мій настрій і мою харчову поведінку. Якщо я погладшала, намагаюсь уникати висококалорійних харчових продуктів.
Думки про їжу займають мене протягом дня: «Їсти чи не їсти?», «Скільки в цьому калорій?», «Вуглеводів на ніч краще уникати», «Вчора переїла — сьогодні обмежу себе» і таке інше.
Періоди дієт, марафонів правильного харчування та спроб вести здоровий спосіб життя змінюються зривами та переїданнями. Я звинувачую себе і шкодую, що все зіпсувала.
Я віддаю перевагу їсти на самоті, тому що мені важко їсти серед інших людей.
Мені складно помітити настання ситості, я продовжую їсти, коли вже не голодна.
Я часто їм швидко, ковтаю їжу, не встигнувши як слід прожувати.
Щонайменше раз на тиждень я їм до некомфортного стану в 3-4 рази більше за свою звичайну порцію.
У періоди зривів в мене трапляються «зажери» — я змітаю все, що є під рукою. Можу з’їсти величезну кількість їжі протягом кількох годин.
Я використовую сечогінні або проносні препарати, щоб вивести з організму зайве.
Я намагаюся спалювати калорії та «відпрацьовувати» з’їдене.
Я так часто перекушую, що здається, ніби цілий день щось жую.
Висококалорійна їжа викликає в мене тривогу.
Мені складно вгадати розмір одягу в магазині, я часто беру речі не свого розміру.
Я можу відмовитись від зустрічі, якщо набрала вагу.
Результати:
Ви набрали 0 балів